ГЕМОН, НА,
Гемон, на, м. Демонъ. Грин. II. 11. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. Гемоняка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 279.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГЕМОНІВ, НОВА, ВЕ →← ГЕМБОЧКА, КИ,